Кларитроміцин-Астрафарм

Показання.

Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди.

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до кларитроміцину мікроорганізмами:
– інфекції верхніх дихальних шляхів, тобто носоглотки (тонзиліт, фарингіт), та
інфекції придаткових пазух носа;
– інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, гостра крупозна пневмонія та первин-
на атипова пневмонія);
– інфекції шкіри та м’яких тканин (імпетиго, фолікуліт, еризипелоїд, фурункульоз,
інфіковані рани);
– гострі та хронічні одонтогенні інфекції;
– дисеміновані або локалізовані мікобактеріальні інфекції, спричинені
Mycobacterium avium або Mycobacterium intracellulare. Локалізовані інфекції,
спричинені Mycobacterium chelonae, Mycobacterium fortuitum або Mycobacterium
kansasii;
– ерадикація H. pylori у пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки при
пригніченні секреції соляної кислоти (активність кларитроміцину проти H. pylori
при нейтральному pH є вищою, ніж при кислому pH).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до макролідних антибіотиків або до інших компонентів препарату.
Одночасне застосування кларитроміцину та будь-якого з нижчезазначених
препаратів: астемізол, цизаприд, пімозид, терфенадин (оскільки це може призвести
до подовження інтервалу QT та розвитку серцевих аритмій, включаючи шлуночкову
тахікардію, фібриляцію шлуночків та піруетну шлуночкову тахікардію (torsades de
pointes)), алкалоїди ріжків, наприклад ерготамін, дигідроерготамін (оскільки це може
призвести до ерготоксичності), інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини), що значною
мірою метаболізуються CYP3A4 (ловастатин або симвастатин), через підвищений ризик
виникнення міопатії, включаючи рабдоміоліз.
Одночасне застосування кларитроміцину та перорального мідазоламу.
Протипоказано пацієнтам, які мають в анамнезі подовження інтервалу QT або
шлуночкові серцеві аритмії, включаючи піруетну шлуночкову тахікардію (torsades de
pointes).
Гіпокаліємія (ризик подовження інтервалу QT).
Тяжка печінкова недостатність та супутня ниркова недостатність.
Одночасне застосування кларитроміцину (та інших сильних інгібіторів CYP3A4) з ко-
лхіцином.
Одночасне застосування кларитроміцину з тикагрелором або ранолазином.

Спосіб застосування.

Рекомендована доза кларитроміцину для дорослих та дітей віком від 12 років
становить 250 мг (1 таблетка) кожні 12 годин, при більш тяжких інфекціях дозу можна
збільшити до 500 мг (2 таблетки) кожні 12 годин. Зазвичай тривалість лікування
залежить від ступеня тяжкості інфікування та становить від 6 до 14 днів.
Кларитроміцин-Астрафарм можна застосовувати незалежно від прийому їжі, оскільки
їжа не впливає на біодоступність кларитроміцину.
Лікування одонтогенних інфекцій. Рекомендована доза становить 250 мг кожні
12 годин протягом 5 днів.
Застосування пацієнтам із мікобактеріальною інфекцією. Початкова доза для
дорослих становить 500 мг 2 рази на добу. Якщо протягом 3-4 тижнів лікування не
спостерігається покращення клінічних ознак або бактеріологічних показників, дозу
кларитроміцину можна підвищити до 1000 мг 2 рази на добу.
Лікування дисемінованих інфекцій, спричинених МАК, у хворих на СНІД продовжується
стільки, скільки триває клінічна та мікробіологічна ефективність препарату, що має
медичне підтвердження. Кларитроміцин можна застосовувати у комплексі з іншими
антимікобактеріальними засобами.
Ерадикація H. pylori у пацієнтів із виразкою дванадцятипалої кишки (дорослі).
Потрійна терапія (7-10 днів)
Кларитроміцин (500 мг) 2 рази на добу слід застосовувати разом з амоксициліном
1000 мг 2 рази на добу та омепразолом 20 мг на добу упродовж 7-10 днів.
Потрійна терапія (10 днів)
Кларитроміцин (500 мг) 2 рази на добу, ланзопразол 30 мг 2 рази на добу та
амоксицилін 1000 мг 2 рази на добу упродовж 10 днів.
Подвійна терапія (14 днів)
Кларитроміцин (500 мг) 3 рази на добу разом з омепразолом 40 мг 1 раз на добу
внутрішньо упродовж 14 днів, далі омепразол 20 мг або 40 мг 1 раз на добу
внутрішньо упродовж наступних 14 днів.
Подвійна терапія (14 днів). Кларитроміцин (500 мг) 3 рази на добу разом з
ланзопразолом 60 мг 1 раз на добу внутрішньо упродовж 14 днів. Може бути
потрібним подальше пригнічення секреції соляної кислоти для зменшення проявів
виразки.
Кларитроміцин також застосовували у таких терапевтичних схемах:
кларитроміцин + тинідазол та омепразол або ланзопразол;
кларитроміцин + метронідазол та омепразол або ланзопразол;
кларитроміцин + тетрациклін, вісмуту субсаліцилат та ранітидин;
кларитроміцин + амоксицилін та ланзопразол;
кларитроміцин + ранітидин вісмуту цитрат.
Застосування пацієнтам літнього віку: як для дорослих.
Застосування пацієнтам із нирковою недостатністю: для пацієнтів із тяжкою
нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) дозу слід зменшити
вполовину, наприклад 250 мг 1 раз на добу або 250 мг 2 рази на добу при більш тяжких
інфекціях. У таких пацієнтів тривалість лікування не повинна перевищувати 14 днів.

Діти.
Дітям віком до 12 років слід застосовувати препарат у формі суспензії, оскільки
застосування таблеток кларитроміцину дітям цього віку не вивчалося.