Ципрофлоксацин-Астрафарм

Форми випуску:

Склад:

  • діюча речовина: ciprofloxacin;
  • 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить ципрофлоксацину 500 мг;
  • допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кросповідон,
    кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат; покриття: гіпромелоза; поліетиленгліколь 6000; титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми з двоопуклою поверхнею, вкриті оболонкою
білого кольору, з рискою на одному боці.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в коробці з картону.

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в коробці з картону.

Ципрофлоксацин показаний для лікування нижчезазначених бактеріальних інфекцій, спричинених
чутливими до нього збудниками.
Дорослі.
Інфекції нижніх дихальних шляхів, спричинені грамнегативними бактеріями:
– загострення хронічного обструктивного захворювання легень;
– бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі або при бронхоектазах;
– пневмонія.
Хронічний гнійний отит середнього вуха.
Загострення хронічного синуситу, особливо якщо він спричинений грамнегативними бактеріями.
Інфекції сечового тракту.
Інфекційні ураження статевої системи:
– гонококовий уретрит і цервіцит, спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae;
– орхоепідидиміт, зокрема спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae;
– запальні захворювання тазових органів, зокрема спричинені чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae.
Інфекції травного тракту (наприклад діарея мандрівників).
Інтраабдомінальні інфекції.
Інфекції шкіри та м’яких тканин, спричинені грамнегативними бактеріями.
Тяжкий перебіг отиту зовнішнього вуха.
Інфекції кісток та суглобів.
Профілактика інвазивних інфекцій, спричинених Neisseria meningitidis.
Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).
Ципрофлоксацин можна застосовувати для ведення пацієнтів із нейтропенією та гіпертермією у разі
підозри на гарячку бактеріального інфекційного генезу у вказаної категорії пацієнтів.
Діти.
• Бронхолегеневі інфекції при кістозному фіброзі, спричинені синьогнійною паличкою (Pseudomonas
aeruginosa)
• Ускладнені інфекції сечового тракту та пієлонефрит.
• Легенева форма сибірської виразки (профілактика після контакту і радикальне лікування).
Ципрофлоксацин можна також застосовувати для лікування тяжких інфекцій у дітей, коли лікар вважає це
необхідним.
Лікування повинен розпочинати лікар, який має досвід лікування кістозного фіброзу та/або тяжких
інфекцій у дітей (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
Протипоказання.
Підвищена чутливість до ципрофлоксацину або до інших препаратів групи фторхінолонів, або до будь-якої
з допоміжних речовин препарату.
Одночасне застосування ципрофлоксацину та тизанідину протипоказане (див. розділ «Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запивати рідиною. Їх можна приймати незалежно від прийому їжі.
При прийомі натще діюча речовина всмоктується швидше. Таблетки ципрофлоксацину не можна приймати разом із молочними продуктами (наприклад з молоком, йогуртом) або фруктовими соками з додаванням мінералів (наприклад з апельсиновим соком, збагаченим кальцієм) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У тяжких випадках або у разі нездатності пацієнта приймати таблетки (зокрема при ентеральному
харчуванні) рекомендується розпочинати терапію із внутрішньовенного введення ципрофлоксацину, поки не буде можливим перехід на пероральний прийом.

Діти.
Застосування ципрофлоксацину дітям необхідно проводити згідно з чинними офіційними рекомендаціями.
Лікування із застосуванням ципрофлоксацину повинен проводити лікар із досвідом ведення дітей та
підлітків, хворих на кістозний фіброз та/або тяжкі інфекції.
Ципрофлоксацин спричиняв артропатію опорних суглобів у незрілих тварин.
Лікування дітей ципрофлоксацином потрібно розпочинати тільки після ретельної оцінки співвідношення
корсить/ризик через можливий ризик розвитку побічних реакцій, пов’язаних із суглобами иа/або
навколишніми тканинами.